Щоб пам’ятати: 5 найважливіших книг про Чорнобильську трагедію

фото: Pierpaolo Mittica

Жодні трагедії не минають безслідно. Вони впливають на наше життя не залежно, чи ми були їх свідками. Знати і розуміти наслідки Чорнобильської трагедії надзвичайно важливо. Сьогодні, у 30-літню річницю, можливо одним із гідних варіантів буде взяти до рук книгу. Щоб згадати, уявити або осмислити. Пропонуємо дуже різні книжки на цю тему від новинок на фантастичну тематику до свідчень очевидців та глибоких філосософських аналітичних робіт.

“Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього” Світлана Алексієвич, Комора, 2016

Майже у всіх рейтингах книг про Чорнобильську трагедію перше місце незмінно займає праця Алексієвич. Видно лауреатка Нобелівської премії зробила, те що раніше ніхто не робив, і зробила це надзвичайно якісно. “Чорнобильська молитва” – це художньо-документальний роман. Він промовляє тисячами голосів очевидців, потерпілих від трагедії, вимушених біженців із найближчих сіл, посадовців, які впливали на рішення в той час, та дітей-жертв радіації. Книжку переклала українською Оксана Забужко до 30-літньої річниці.

“Чернобыль. Большая ложь” Алла Ярошинская, Документальный роман, 2011

Алла Ярошинська, науковець і журналіст, одна із найбільш відомих дослідників усієї ситуації навколо трагедії та замовчаних фактів. Майже усе життя вона присвятила цій темі, їздила радіаційними селами, спілкувалась з постраждалими, із ліквідаторами та діставала секретні, закриті матеріали. Написала не одну статтю, і не одну книгу. За одну із праць «Чернобыль. Совершенно секретно» отримала альтернативну Нобелівську премію. Праця “Большая ложь” вважається однією із підсумкових у дослідженні трагедії Ярошинської.

Маркіян Камиш “Київ-86”, Нора-друк, 2016

Друга книжка молодого українського письменника Маркіяна Камиша, і друга на чорнобильську тематику. Автор є неформальним гідом по зоні відчуждження вже шість років. Тема його не відпускає. Перша книга “Оформляндія, або Прогулянка у Зону” була нехудожнім варіантом альтернативного погляду на речі. “Прогулянка” – це розповідь про досить екзотичне явище – нелегалів у зоні. “Київ-86” – це вже художня спроба пофантазувати на тему, що було, якби Київ прийшлось виселити так само, як Прип’ять. Як би виглядала столиця-привид розповідає автор.
Читати уривок роману.

Сергій Трохим.1986. Чорнобильські хроніки, Дискурсус, 2016

Книга спогадів і свідчень журналіста Сергія Трохима. Він був одним із перших журналістів-телевізійників, що знімали аварію. Саме кадри цих журналістів траслювали в усьому світі. Трохим наводить багато маловідомих та прихованих фактів. Згадує події, що відбувались тоді, а також аналізує, як вони згодом вплинули на розпад Радянського союзу.


Тамара Гундорова “Післячорнобильська бібліотека”, Критика, 2013

Книга літературознавиці Тамари Гундорової лише дотично торкається події катастрофи. Це скоріше дослідження на тему впливу трагедії на український літературний процес. Гундорова розкладає по поличкам, як екологічна подія-катастрофа змогла вплинути на літературу та мову. Книжка є збіркою есе, присвячених розпаду Радянського союзу, 1990-м рокам та власне постмодерній свідомості післячорнобильського часу. Ключова теза атворки у тому, що ми пережили не лише зовнішню катастрофу, але і внутрішню, яка повністю змінила українську історію. Ще однією збіркою есе авторки, що включають чорнобильські теми є книжка “Транзитна культура”.

Матеріал підготовлено в межах спецпроекту з виданням lb.ua

(Visited 418 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com