Фатальні стратегії

Забороняти чуже простіше, аніж створювати своє. Та чи допоможе така заборона українському книговиданню?

Я вважаю, що передовсім потрібно займатися реалізацією позитивної програми розвитку українського книжкового ринку. А обмеження типу заборон чи квот – це низькопродуктивний шлях у цьому напрямку. Тим більше, що заборона ввезення книг, надрукованих в Росії, не заважає ввозити російські книги, віддруковані в Білорусії, Казахстані чи в будь-якій іншій країні, або друкувати їх просто в Україні. Отже, виникає питання: для чого та кому потрібна ця заборона, якщо вона не вирішує ані питання розвитку українського книжкового ринку, ані захисту інформаційного середовища від такої потужної ідеологічної зброї як книги?

Якщо вже говорити про якісь обмеження, то значно ефективнішими для захисту вітчизняного ринку мені видаються суто економічні методи, наприклад, підняття ввізного мита на російську книгу, боротьба з «чорним» і «сірим» імпортом або введення квот. Хоча останній варіант створює колосальний потенціал для корупції: хто визначатиме, які книги та в яких кількостях можна завозити в Україну? І скільки цей хтось забажає покласти в кишеню за такий дозвіл і штучне зменшення ввізної ціни? Набагато ефективніше зробити книгу з Росії суттєво дорожчою за подібну книгу українського видавця. Давайте брати приклад з досвіду Франції, яка свого часу розрахувалася за величезні американські кредити невеликими квотами на покази американських фільмів.

Але жодні заборони, боротьба з «сірим» імпортом чи квоти нічого суттєво не змінять без реалізації позитивної програми розвитку українського книжкового ринку. Допоки в Україні не буде повноцінної книжкової торгівлі та відповідної інформаційної інфраструктури, то по барабану: є санкції чи немає… Якщо немає гуртової книжкової торгівлі, якщо книга знаходиться в інформаційному вакуумі — нічого не допоможе. Тому сьогодні, в першу чергу, потрібна: а) системна державна підтримка книжкових дистриб’юторів, книгарень (яких на сьогодні критично мало), бібліотек і читачів української книжки; б) забезпечення на законодавчому рівні державної підтримки інформаційної сфери українського книговидання, спрямованої на зростання ролі культури в суспільній свідомості та кілька невеликих, але важливих коректив у текстах чинних законів.

А нелегальним імпортом та книжками типу «Сломанный трезубец» нехай займаються служби, відповідальні за інформаційну безпеку держави.

(Visited 147 times, 1 visits today)