Топ-10 новинок тижня для пляжної сумки і туристичного наплічника

Книжки Пулітцерівських і Гонкурівської лауреатів, іронічний бойовик від Х’ю Лорі, тревелог від авторки «Як я зустрів вашу маму», роман про людину, яка страждає від синдрому  невпізнавання осіб, вишуканий роман від Філіпа Клоделя і найповніше зібрання творів Леся Подерв’янського – ось які новинки останнього тижня липня.

1. Элизабет Страут «Братья Берджесс», Эксмо, 2015, 416 с.

Наступний роман американської письменниці Елізабет Страут після роману «Олівія Кіттерідж», який був нагороджений Пулітцерівською премією в 2009 році. Після смерті батька Джим і Боб Берджесси змушені покинути рідне місто – кожен з них по-своєму переживає трагедію, їм важко дивитися в очі людям та один одному. Життя братів складається по-різному: Джим стає успішним і знаменитим адвокатом. А Боб, скромний і замкнутий, так і залишається в тіні старшого брата.
Минають роки, і братам доводиться повернутися в рідне місто, де живуть тіні минулого, де з новою силою спалахують ті страхи, від яких вони, здавалося б, змогли втекти. У цьому романі, як і в знаменитій «Олівії Кіттерідж», Елізабет Страут вдалося блискуче показати, наскільки глибока людська душа і як багато в ній того, в чому ми самі боїмося собі зізнатися.

2.Сара Груэн «Время перемен»,  Эксмо, 2015, 352 с.

Один з перших романів канадсько-американської письменниці Сари Груен. І другий роман про Аннемарі, яка отримала травму на кінних перегонах, і з тих пір все в її житті пішло шкереберть. Дія роману відбувається двадцять років по тому. У неї є коханий чоловік, але він не поспішає робити пропозицію. А роки йдуть, їй уже майже сорок, і вона дуже боїться не встигнути влаштувати особисте життя. А тут ще Єва, дочка-підліток, збирається взяти приклад з матері, стати ученицею знаменитої олімпійської чемпіонки та брати участь в небезпечних змаганнях. Аннемарі в розгубленості. Вона не хоче, щоб дочка повторила її помилки, але розуміє, що повинна дати їй шанс самій вибрати долю.

3. Жером Феррари «Проповедь о падении Рима», Эксмо, 2016, 256 с.

Роман Жерома Феррарі в 2012 році став лауреатом Гонкурівської премії та вийшов накладом у 250 тисяч примірників. Назва його – алюзія на «Слово про розорення міста Риму» Блаженного Августина. Падіння могутньої Римської імперії – алегорія людського життя: той, хто сьогодні щасливий, не застрахований від того, щоб завтра опинитись в уламках колишнього добробуту. При уявній простоті історії, яка стала основою сюжету, цей філософський роман відсилає нас до безлічі літературних джерел і вимагає вдумливого, неквапливого читання.

4. Хью Лори «Торговец пушками», Фантом Пресс, 2016, 368 с.

«Торговец пушками» – іронічний бойовик, головним героєм якого є хтось середній між великосвітським шибеником Берті Вустером і Джеймсом Бондом. Томас Ленг – колишній офіцер, ніколи не ставився до життя серйозно. Він давно вже у відставці та на життя заробляє випадковими заробітками у вигляді охорони якихось важливих персон. Біда Томаса в тому, що він не любить вбивати людей, інша біда Томаса – чесність, а в світі найманих вбивць і торговців зброєю чесність і гуманність не приживається. Але саме в цей світ зла доля закидає героя. Одного разу йому пропонують перекваліфікуватися в кілера. Томас намагається попередити свою потенційну жертву і потрапляє в центр міжнародних інтриг. Книга Х’ю Лорі – це зовсім не звичайний, нехай і іронічний бойовик, з переслідуваннями, пострілами й всесвітньою змовою. Головне в книжці – дуелі словесні. «Торговец пушками» – з тих книг, які так і хочеться розтягнути на цитати.

5. Кристина Ньюман «Что я делала, пока вы рожали детей», Эксмо, 2016, 304 с.

«Що я робила, поки ви народжували дітей» – це зухвала і чесна історія пригод від сценаристки культового комедійного серіалу «Як я зустрів вашу маму». Написана з гумором і самоіронією, це книжка-відповідь на питання, яке виникає в кожної жінки. Крістін Ньюман – дівчина, яка не залишить нікого байдужим. Їй можна дорікати, можна заздрити, шкодувати, хвилюватися разом з нею – будь-яка реакція буде правильною.

6. Елизавета Александрова-Зорина «Человек без лица», Эксмо,  2016, 256 с.

«Людина без обличчя» – нова книга з серії провокаційних романів Александрової-Зоріної. Головний герой – людина, що страждає прозопагнозії, порушення здатності впізнавати людей, – звинувачений у злочині, якого не скоював. Опинившись в одиночній камері наодинці зі своїми спогадами, він розплутує злочин, і навіть знаходить винного. Прозопагнозія – це не тільки хвороба головного героя. Це метафора, яку можна застосувати до всього суспільства, яке ладне закрити очі на вбивство, вчинене впливовою людиною. Але вбивством може стати не тільки удар ножем, але навіть не вчинений вчинок, який міг би врятувати чиєсь життя. І суд власної совісті для головного героя стає страшнішим за засудження продажного суспільства. Це роман, який віртуозно прикидається детективом. А насправді, це записки антрополога, який вчинив експедицію в темний ліс підсвідомості, ліс повний таємничих запахів, фобій і маній.

7. Катажина Колчевская «Кто, если не я?», КСД, 2016, 368 с.

Дебютний роман польської письменниці Катажини Колчевскої (а одночасно лікаря і приватного підприємця). Головна героїня Анна ніколи не хотіла дітей. Не любила їх. Але доля вирішила за неї. Коли в результаті нещасного випадку загинула її племінниця з чоловіком, виявилося, що Анна єдина, хто може попіклуватися про трирічну осиротілу Олю. Інакше дівчинка потрапить в будинок дитини. Жінка з важкою психологічною травмою, залежна від алкоголю і наркотиків, – чи знайде Анна в собі мужність впоратися зі слабкостями, страхами й демонами минулого? Ставка – щастя дитини, а в цій боротьбі всі засоби хороші.

8. Гийом Мюссо «Я возвращаюсь за тобой», Эксмо, 2016, 384 с.

Роман одного з найпопулярніших письменників Франції. Головний герой Ітан народився в маргінальному кварталі Бостона, і йому була приготована така ж доля, як багатьом його одноліткам: важка робота, похмуре, нудне життя. Але він зумів переграти долю: отримав освіту, став відомим психоаналітиком. Тепер він багатий і відомий, але, на жаль, як і раніше нещасливий. Адже щоб досягти життєвих вершин, йому довелося піти на зраду. І немов в помсту за це доля позбавляє його єдиного кохання: Селін, дівчина, яка йому нескінченно дорога, виходить заміж за іншого. Ітан розуміє: настав час розплати за помилки. Але невже у нього не буде шансу їх виправити?

9. Филипп Клодель «Дитя господина Лина», Эксмо, 2015, 192 с.

Тонкий, незвичайний, елегантно-вишуканий роман. Пан Лін – вимушений іммігрант. Він не говорить французькою, йому чужі європейські традиції. Він самотній і беззахисний. Під час громадянської війни в своїй далекій країні він втратив всю сім’ю, залишилася тільки онучка, яку старий дуже любить. Вона ніколи не плаче, від неї ніхто не чув жодного слова. Старий не розлучається з нею ні на хвилину – здається, якщо він випустить її з рук, то його життя обірветься. Книга присвячена «всім пан Лінам і їхнім дітям», всім нам, для кого любов близьких – та соломинка, яка тримає і не дає зникнути

10. Лесь Подерв’янський «ПЗТ. П’єси, оповідання, есеї, сценарії», Наш формат, 2016, 416 с.

ПЗТ (Повне Зібрання Творів) – канонічний збірник творів Леся Подерв’янського, автора, який надав обсценній лексиці іншого звучання і перетворив її в мистецтво слова. До книги увійшли тексти, що знайшли цінителів і серед юних і допитливих студентів-першокурсників, і серед битих життям мільярдерів.

(Visited 633 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com