Цензура в російському книговиданні. Розповідає головний редактор видавництва Corpus Варвара Горностаєва

Головний редактор російського видавництва Corpus Варвара Горностаєва вважає, що самоцензура у книговидавничій справі сьогодні є страшнішим явищем, ніж власне цензура.

Yakaboo.ua в межах  XXII Форуму видавців провів круглий стіл на тему  издателей провел круглый стол на тему “Цензура та пропаганда. Книговидання у часи політичних потрясінь” і цитує найцікавіші висловлювання російської гості, що були озвучені під час обговорення.

“Коли ми говоримо пропаганда, ми маємо на увазі російську пропаганду в цілому. На такі речі, які творилися останнім часом, книговидавці реагують миттєво. У нас море книг антиукраїнської спрямованості. Магазини спокійно презентують таку літературу на своїх полицях. Однак я не пригадаю ситуації, коли б було видано книжку, документальну чи художню, не те щоб проукраїнську, а просто достовірну”.

“Наразі я збираюся друкувати книжку не про теперішні події, а про історію України. Та вже з нетерпінням чекаю, яка на неї буде реакція. Бо сам факт того, що видавництво випускає книжку на українську тему (спокійну, історичну, вивірену) дає підстави вважати, що щось точно буде не так”.

“Я б хотіла видати книгу Сергія Лойко “Аеропорт”. Зараз веду переговори з автором, агентом на цю тему. І в голові вже уявляю, на якому етапі все почнеться: до друкарні, після друкарні, магазини не візьмуть…”.

“Цензури як такої у нас немає – за Конституцією це протиправне діяння. Є така річ як самоцензура, вона пронизала абсолютно всі верстви суспільства. Видавець, перш ніж взятися за книжку, вже добре знає, що із цією книжкою буде, підраховує можливі збитки. Першими на “гострі” видання, проекти реагують магазини. У нас утворився такий собі монолітний пропагандистський фронт: Україна, американці, Європа. Це такий прошарок, де Україна тільки один з елементів”.

“Те, що відбувалося з нами, це комічна ситуація. Коли в Росії святкували 70-річчя Перемоги, антифашистський комікс “Маус” був вилучений із полиць магазинів. Дехто ще продавав його з-під поли. На свій страх і ризик. Ніхто нічого не вказував згори. Просто пішли чутки, що Роскомнадзор видав відповідний закон. Ніхто його не читав, а просто вилучав відповідну літературу зі свого магазину – усе, що може поставити в незручне становище, про всяк випадок. Так само реагують видавці, ЗМІ, усі. Усі, хто не має чіткої життєвої позиції стосовно того, що зараз відбувається. Тема самоцензури є найнеприємнішою з-поміж тих, що є наразі. Так, держава видала кілька законів, вони прості та зрозумілі, і немає ніяких складнощів, щоб існувати в їх рамках. Однак саме ці закони породжують у підсвідомості людей стільки страхів та побоювань, трансформують їх в такий бар’єр”.

“Окремою проблемою є ситуація з дитячими видавництвами. Книжки на гострі просвітницькі теми, такі як секс, наркотики, нацизм, автоматично отримують маркування більш старшого віку, а не того, на який вони розраховані, тому зникають з полиць”.

“Людина повинна мати свободу висловлення своєї позиції, думки. Приватний видавець має право вибирати, магазин вибирає, письменник вибирає, про що йому писати. І громадяни теж повинні мати право обирати, що їм читати або не читати. І немає значення Росія чи Україна – будь-які заборонні списки, що походять від держави, неправильні та згубні. Людина має сама розібратися зі своєю позицією, своєю долею, з тим, що вона доносить своїм дітям, у межах закону. У воєнні часи все інакше, звичайно ж… Я б не робила заборонних списків, навіть із “Майн кампф” Гітлера, – нехай люди самі розбираються. Заборона книг – дуже дивна річ”.

“Видавець – це людина, у якої є якась місія. Якщо ти займаєшся книгами, то це не курячі стегенця, не лише бізнес. Ти прагнеш просувати якісь переконання, це просвітницька робота. Хоча в усьому світі видавців, що поєднують бізнес і напрямок для діяльності, насправді дуже мало”.

“Corpus – це своєрідна родина, до якої ми ретельно обираємо людей. І сьогодні ми ловимо себе на думці, що в нинішній час, складний та багато в чому трагічний, ми намагаємося встигнути випустити якомога більше корисних книг. Видань, що можуть якоюсь мірою допомогти, нагадати про те, що було. Наразі ми мобілізуємося та намагаємося не друкувати якихось необов’язкових книжок”.

Нагадаємо, 11 вересня 2015 року в межах XXII Форуму видавців за сприяння Yakaboo.ua відбувся круглий стіл на тему: “Цензура та пропаганда. Книговидання у часи політичних потрясінь. Участь в обговоренні взяли: головний редактор московського видавництва Corpus Варвара Горностаєва, директор видавництва “Фоліо” Олександр Красовицький, головний редактор видавництва “Клуб сімейного дозвілля” Світлана Скляр та керівник книжкового напрямку Yakaboo.ua Артем Літвінець. Модератором зустрічі став літературний критик Юрій Володарський.

(Visited 130 times, 1 visits today)