Роман від феї. “Осіннє Рондо місячної ночі” Алли Рогашко

Кажуть, наймагічніше місце на світі – це Гоґвортс. Що ж, цілком можливо. Але, погодьтеся, не всі ми зможемо туди потрапити. Проте не варто засмучуватися: для нас, тих, хто прагне чарів поза світом хлопця зі шрамом, є чудова альтернатива – дебютний роман Алли Рогашко, магія якого нічим не поступається поттеріанівським чаклуванням.

Справді, «Осіннє Рондо місячної ночі» – це неймовірна чаклунсько-казкова історія, яка, мабуть, не була б такою містичною, якби не дух Львова, якби не річка Полтва, якби не стиль авторки. Усе обертається їй на руку (чи це пані Алла взяла й обернула все на свою користь?), закручуючись у клубочок, розплутавши який ми закохуємося в роман Алли Рогашко. Насправді, зробити це дуже легко, адже вже на підсвідомому рівні ми вирішуємо, що Софія та Степан, Люба й Любомир, Петро Степанович і Сашка – для нас геть рідні, ми наче знайомі з ними хтозна скільки. Може, саме тому «Рондо» так торкає душу читача?

Ви лише уявіть собі Львів сто років тому, закоханих Софію та Степана, а потім – хоп! – і вас уже перекинули до сьогодення. Ми ще навіть не встигли подумки продефілювати вечірнім Львовом, не допили філіжанку кави, не дослухали Шопена, як хтось усемогутній, як хтось, кому все дозволено – авторка, – переніс нас у теперішній день. Ми могли б образитися за таке свавілля (як це – завадити ледь не астральному єднанню зі Львовом?!), та не маємо підстав: місто Лева й далі продовжує награвати рондо, а читач повністю втрачає голову.

Чаклунці Рогашко (чи львівській феї з Рівного?) вдалося на двохстах сторінках у яскраво емоційних реченнях зі знаками оклику на кінці та великими літерами розказати про пані в чорному й дівчину в білому, про жінку, закохану в чоловіка, з яким вона познайомилася в снах, і про хлопця, що не уявляє свого життя без жінки, яка любить іншого. Але книга закінчиться щасливо, не хвилюйтеся: пані Алла ж добра фея. Хоча, зізнаюся чесно, вам буде шкода двох персонажів точно, а от, можливо, і не двох, але все це ви переживете тоді, коли зануритеся в атмосферу Львова кінця ХІХ століття.

Зазначу ще дещо. Приготуйте олівчик – звісно, якщо ви маєте звичку помічати цитати та вважаєте себе романтичною натурою – і тримайте його в руці, поки читатимете Рогашко. Переконана, висловів ви назбираєте багато, може, навіть забагато (у гарному сенсі) для такої маленької книжки, яку захоплено ковтаєш за один вечір. Найулюбленіша ж моя цитата ця: “Життя – це суцільне диво. Щодня воно приголомшує несподіванками, розкриває нові таємниці і доводить: МОЖЛИВО ВСЕ!”

Здається, ми всі не сумніваємося в цих словах, усвідомлюємо їх, але прочитавши «Рондо», і собі починаємо ще затятіше проживати те диво. Виявляється, його можна знайти всюди: у мережі Інтернет, у сусідській квартирі, поруч зі старим паном, на балконі, де п’ємо каву чи какао… Ми починаємо вірити в магію, і це добре, бо саме теплих чарів нам і не вистачає. А хто їх подарує, як не Львів? От і уявіть собі, як було авторці, коли її атакували львівські чаклування: важко не записати, не перетворити думки про дивовижне місто на роман. Пані Аллі, певно, значно полегшало, коли все нарешті поєдналося в одну книгу, бо тепер цю магію вона може подарувати кожному читачеві. Але ж про Львів не може бути забагато гарних книг? Хто знає, чи не потішить нас авторка новою містичною історію про місто Лева?

Так, Аллу Рогашко читати варто хоча б тим, хто хоче насолодитися легким текстом, дещо посмакувати львівською ґварою, помилуватися Полтвою, яку ось-ось закують у панцир з каменю, повірити в дива та зустрічі, що не можуть бути випадковими. Зрештою, довіртеся Наталії Гурницькій, Степану Процюку й Галині Пагутяк, які, як і я, поринули в минуле, щоб насолодитися красою сьогодення.

А я вже собі думаю: чи вирушити до Львова пошукати кохання? Бо після таких книжок не сумніваєшся, що Львів його тобі подарує…

Вікторія Легль, вільний автор 

Купити в Yakaboo.ua

(Visited 814 times, 1 visits today)