Романи у жанрі мешап: що буде, якщо схрестити зомбі з британською аристократією 

Хрестоматійною фразою Толстого про те, що “все смешалось в доме Облонских” можна було б почати будь-який роман у жанрі мешап. Сам термін є англіцизмом і означає “змішування”. Якщо оперувати літературознавчими поняттями, то мешап  – це явище постпостмодернізму, адже автори, що творять у цьому жанрі, не натякають на певний твір через алюзії чи непрямі цитати, а, беручи за основу класичний літературний твір, напряму комбінують його з елементами сучасної поп-культури: зомбі, вампірами й іншими фантастичними істотами.

А як же поняття копірайту, запитає сучасний читач. Романи у жанрі мешап формально не порушують авторські права класиків, адже другий автор не втручається  в оригінальний текст, а лише дописує деякі епізоди. Таким чином зі старого народжується нове, під новою назвою, звісно, і під подвійним авторством.  Можливо, автори класичних творів заперечували б проти такого літературного сусідства, але оскільки вони вже давно відійшли у інші світи, вже ніхто не дізнається, що вони думають про те, що на сторінках їхніх текстів поселилися зомбі.

Найяскравішим прикладом роману у жанрі мешап стала книжка “Гордість і упередження і зомбі”, яка нещодавно вийшла українською у видавництві “Основи”. До відомого роману британської письменниці Джейн Остін увійшли цілковито нові епізоди, які дописав автор з Лос-Анджелеса Сет Грем-Сміт (співвідношення 85% до 15% на користь британки). «Усім відома істина, що зомбі, не позбавлений мізків, завжди прагне здобути ще більше мізків». Такий початок має компіляція вишуканого британського роману і трешової естетики зі світу зомбі-горрору і східних єдиноборств. Словом, оксмюрон чистої води. У цьому поєднуванні непоєднуваного, власне, і криється популярність книжок у жанрі мешап. “Сповнений романтики, сердечних мук, сутичок, канібалізму й тисяч трупів на різних стадіях розпаду, роман «Гордість і упередження і зомбі» перетворює шедевр світової літератури на щось таке, що вам справді захочеться прочитати” – закликає анотація до книжки Остін і Грема-Сміта. І в уяві одразу постає щось значно міцніше, а головне прикольніше, за більшість книжок, які належать до так званої масової літератури. Сам по собі дещо вторинний продукт, роман “Гордість і упередження і зомбі” народив купу клонів, однак спроби наслідування цього твору були менш успішні і тепер, певно, тішать амбіції самих епігонів і їхніх друзів. Літературний франкенштейн Остін і Сміта цьогоріч вийшов на широкі екрани, зібравши доволі змішані відгуки критиків.

Екранізація ще одного роману Сета Грема-Сміта “Авраам Лінкольн: Мисливець за вампірами”, що вийшла у 2009 році і де продюсерами виступили Тім Бартон і Тімур Бекмамбетов, також була неоднозначно оцінена у кіношному середовищі. Щоправда це не завадило фільму зібрати від прокату касу в понад $116 млн. Роман Сміта про шістнадцятого президента США також сповнений карколомних й містичних поворотів сюжету, які накладені на цілком “статечну” основу – біографію Лінкольна й історію війни Півночі та Півдня. Національний герой США, визволитель рабів, постає у мешап-творі Сміта як вправний, загартований боєць із нечистю, який “крошить” її у дусі кривавих коміксів.

Отож, жанр мешап можна назвати “жанром одного автора”, тому чи проіснує він, коли вичерпається фантазія американця Сета Грема-Сміта, прогнозувати важко. Утім, як і будь-яка література розважального жанру, мешап-роман не претендує на високі полиці чи хрестоматійне визнання. Головне, що він захоплює і смішить людей, а для нашої мультимедійної ери, вщерть сповненої інформаційних принад, навіть цього цілком достатньо.

(Visited 351 times, 1 visits today)