Перлина світової літератури – історично-любовний роман «Алі та Ніно» Курбана Саїда

Вперше роман «Алі і Ніно» вийшов у 1937 році й відразу розлетівся всім світом. Це зворушлива історія про кохання і дружбу, про зраду і війну, що перекладена на 34 мови світу. Роман витримав більше сотні перевидань, й до сьогодні користується шаленим попитом у читачів всього світу. Нещодавно український переклад роману вийшов у видавництві “Віват”.

Переклад Оксани Герман «Алі і Ніно» українською мовою найповніше відповідає оригіналу – він передає не тільки суть, але й дух авторського тексту.

Видання створене на основі реальних подій, описує історичну епоху – рубіж ХІХ – ХХ століття. Коли Баку перетворився на досить багатий мегаполіс, нафтову столицю Російської імперії. Прототипами головних героїв була пара: грузинка Олександра та азербайджанець – Аліпаша Алієв.

Окрім палкого кохання, у творі викривається загарбницька політика росіян, яскраво висвітлюється культура мусульман та християнства, забобони перського гарему, запеклі бої під Ґянджою за незалежність молодої держави.

Територіально події роману розвиваються серед зубчастих каменів та низької порослі енергійного міста Баку, серед тихого та безтурботного Шуші та серед неквапливого дагестанського аулу.

«Звідси я міг озирати свій світ, масивну стіну міської фортеці та руїни палацу з арабськими написами на воротах. Лабіринтами вулиць проходили верблюди з такими тонкими щиколотками, що мені хотілося погладити їх. Переді мною здіймалася, припадаючи до землі, Дівоча вежа, що обросла легендами та плітками. За фортецею починалося море — безликий, темний, незбагненний Каспій, а за ним простяга- лася пустеля — зубчасті камені та низка поросль: тиха, без- мовна, нескорена — найгарніший у світі пейзаж. Я тихо сидів на даху будинку. Яке мені діло до існування інших міст, дахів і пейзажів? Я любив рівне море, пласку пустелю та старе мі- сто, що розкинулося між ними. Гамірний натовп прибулих у пошуках нафти знаходить її, збагачується та знову їде. Це не справжні мешканці Баку, вони не люблять пустелю».

Оповідь твору розпочинає головний персонаж – підліток, учень Бакинського ліцею Російської імперії – азербайджанець Алі Хан Ширваншир, який безтямно закоханий «у найкращу дівчину у світі» – ученицю царської дівочої гімназії святої Тамари – грузинку Ніно Кіпіані.

Події твору починаються кумедною ситуацією у класі, де навчається Алі, на уроці географії професора Саніна. Присутні намагаються з’ясувати, до якої частини світу належить суперечлива територія Баку – до Європи чи до Азії. Після занять, коли парубок зустрічається з Ніно, вона чітко дозволяє зрозуміти парубку істину:

«Алі Хане, ти дурень. Слава Богу, що ми в Європі. Якби ми були в Азії, мене давно б змусили ходити в чадрі і ти не зміг би бачити мене. …Я здався. Суперечливе розташування Баку дозволяло мені насолоджуватися поглядом найкращих очей у світі».

Алі ненавидить латину, тому що вважає, що ці знання марні на березі Каспію. Однак старається достойно закінчити гімназію, щоб вступити до військового вишу. Адже росіяни поважають лише людей у формі. А якщо «мене не будуть поважати, то Ніно не вийде за мене…» .

На заваді щастю Алі постає чимало перешкод: конфлікти релігій, адже він мусульманин, а Ніно християнка. Батько, хоч і відверто не забороняє сину одружуватися, але відкладає весілля. Найліпший друг – Нахарарян також закохується у Ніно та вкрадає її. Руйнівні події Першої світової війни, які переросли у війну громадянську, у низку інтервенцій… також віддаляють парубка від заповітної мрії.

Читайте світовий літературний шедевр. Дізнавайтеся, чи досягне відданий коханню мусульманин Алі такої бажаної мети – взяти за дружину Ніно, християнку? Чи піде рішучий парубок всупереч релігії та сімейним установам, подіям бурхливої епохи?

(Visited 392 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com