Дуже особливий хлопчик із дуже звичної сім’ї

Читання таких книжок як “Загадковий нічний інцидент із собакою” впершу чергу є корисним. У мене ж відразу виникла асоціація із “Квітами для Елджернона”, які прочитала на початку цього року. Ці дві книжки стали поряд на поличці. Тоді ж згадала про фільм “Темпл Грандін”, а вже потім про улюблений серіал “Міст” із героїнею із таким же синдромом.

 Ми читаємо, щоб пережити чужі досвіди, щоб спробувати зрозуміти іншого, тих, ким ми ніколи не змогли б бути.

Ребекка Солніт, lithub.com

“Загадковий нічний інцидент із собакою” – це історія про те, як дуже особливий хлопчик опинився у дуже звичній сім’ї. Із непорозумінням, зрадою, бездумністю та егоїзмом. Не здивуюсь, що таких історій є безліч. І варто про них знати, навіть, якщо ти ніколи із таким не зустрічався. Здається, в цій книжці добре змальовані наслідки стресу, коли в сім’ї народжується особлива дитина. Цій сім’ї не вдалось це пережити, не дивлячись на позитивне закінчення, яке залишає тебе в певному ступорі.

Історії про людей із особливими потребами – це завжди потрібні та важкі історії. А  також – це історії про оточення цих людей. Адже, як у “Квітах”, так і в “Собаці” дивує ставлення в одному випадку колег, в іншому родини. Мати та батько не те, що не звертають уваги, що живуть із особливою дитиною, вони роблять вигляд, наче цієї дитини геть нема. Вони вирішують свої проблеми та стреси. Вони діють абсолютно егоїстично. І так, їх можна зрозуміти. Крістофер Бун не звична дитина. Він панічно не любить жовтого та коричневого кольору, не любить, щоб до нього торкались та носить із собою ножа. Він не злий за природою, але може вдарити, якщо порушити його особисті межі. Для нього не існує зовнішніх правил, а лише ті, що він сам для себе вигадав.

“Загадковий нічний інцидент із собакою” Марка Геддона – це книжка із двох історій. Перша, яка на початку намагається бути детективом. Головний герой, хлопчик із синдромом Аспергера Крістофер Бун розслідує вбивство собаки. Він починає про це писати книжку, і поетапно відтворює свої дії. У всьому процесі наслідує Шерлока Холмса. І це гарно, адже образ Холмса теж у певному сенсі має аутичні риси. Ці герої резонують між собою. Детективна історія закінчується тоді, коли раптово з’ясовується правда. І тут починається інша історія. Про життя цієї сім’ї. Яка намагається ставитись до хлопця, як до звичної дитини. І не вірити в те, що він не такий.

Геддон дуже реалістично описує відчуття такої дитини. Проте у книжці жодного разу не згадується навза синдрому. Із біографії дізналась, що він певний час працював із аутистами, проте сам наголошував, що він недостатньо багато знає про цю хворобу, щоб вважати його спеціалістом. Він просто вигадав історію про те, яким може бути життя людини із синдромом Аспенгера у звичному оточенні.

Але з іншого ракурсу історії про аутистів – це ще й в певному сенсі трюк. Такі герої завжди привертають увагу. От моїм улюбленим детективом є шведсько-данський серіал “Міст”. Головна героїня, Сага, це такий собі Крістофер Бун у дорослому житті, у випадку, що йому все-таки вдалось прижитись у соціумі.  Сага вразила одним показним вчинком, вона не змогла переступити через правила, навіть заради дружби. Бо й власне слабо розуміла, що це таке. Безкінечно цікаво дивитись і фільм “Темлп Градін” – про жінку із США, яка народилась із аутизмом, але змогла стати доктором тваринництва, зробила винахід у цій сфері, а також коробку для обіймання для аутистів. Ця історія цінна тим, що її зняли за розповідями самої ж Грандін. Цікаві і “Квіти для Елджернона”, але зовсім з іншого аспекту. Тут власне історія про інтелект, який керує усім, але не вирішує проблем із емоційним дорослішанням. Усі ці історії дають змогу подивитись на іншого ближнього. На краплю більше зрозуміти цей інакший світ. Зрозуміти, але й не закривати очі на менш приємні реалії. Здається, це і є певною ціллю.

Ксеня Кисіль

(Visited 399 times, 1 visits today)
Ксеня Різник
Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com