Видавництво Жупанського анонсувало вісім видань для інтелектуалів

“Видавництво Жупанського”, що спеціалізується на виданні перекладної літератури, оголосило про вихід кількох цікавих новинок протягом перших місяців 2016 року. Зовсім скоро на полицях книжкових магазинів з’являться українською мовою нові видання серій “NonFixion”, “Майстри світової прози” та “Історична думка”. 

1. Андреа Чалупа. “Орвелл та біженці: Невідома історія “Колгоспу тварин” (серія “NonFixion”) / кінець грудня 2015

У цій книжці розповідається про незвичайні та важкі обставини з’яви першого у світі перекладу культового твору Джорджа Орвелла “Колгосп тварин”, який був здійснений саме українською мовою. Тут висвітлюються невідомі для широкого загалу сторінки життя Джорджа Орвелла, який доклав дуже багато зусиль, аби відкрити західному суспільству справжню суть радянського тоталітарного режиму. А ще описується життя та побут українців у німецьких таборах для переміщених осіб (DP camps), де і з’явився український переклад “Колгоспу тварин”. Також зі слів очевидця, Олексія Кейса, ми дізнаємося про ті страшні події, які у 20–30 рр. минулого сторіччя відбувалися на теренах України і всього Радянського Союзу, – саме вони й спонукали Джорджа Орвелла до написання “Колгоспу тварин”.

2. Ренс Бод. “Забуті науки. Історія гуманітарних наук” (серія “Історична думка”) / січень 2016

Ренс Бод, професор інформаційних та наукових гуманітарних наук в Амстердамському університеті створив першу доступну оглядову історію гуманітарних наук з моменту їхнього зародження (близько 600 року до нар. Хр.) і аж до початку XXI століття.

У “Забутих науках” в захопливій формі розповідається, як виникло вивчення мови, музики, мистецтва і літератури і як воно розвивалося. Даються відповіді на запитання, чи існувала до певної міри якась єдність цих наук, чи вони від початку були роздрібленими? Як розвивалися гуманітарні науки у Китаї, Індії, Африці та інших регіонах? Також описується як гуманістичні науки були втиснуті в біблійні рамки в Європі і як гуманісти у XV ст. зуміли від них звільнитися. Розповідається про те, як філологія перетворилася на могутню зброю гуманістів, які стояли біля колиски перевороту нашого уявлення про світ. Описується період, коли гуманітарні науки впливали на природничі науки у всіх галузях: від ботаніки, астрономії, фізики до географії.

Автор також приділяє увагу історії розгалуження гуманітарних і точних наук, що відбувалося упродовж XVIII ст. і тому, як у XIX ст гуманітарні науки сягнули висот, але відтоді використовувалися переважно лише у націоналістичних цілях. У наступному столітті гуманітарні науки звільняються як з-під класичного, так і націоналістичного гніту, знову позначаючись на точних науках, від генетики до інформаційної технології. Таким чином, наприкінці ХХ ст. знову розмивається традиційна різниця між цими науками.

3. Говард Філіпс Лавкрафт. “Повне зібрання прозових творів у трьох томах. Том 1” (серія “Майстри світової прози”) / січень 2016

Лавкрафт із тих письменників, які не потребують особливого представлення. Важко переоцінити вплив його творчості на сучасну літературу фантастичного і химерного, так само як на масову культуру загалом. Черпаючи своє натхнення у творах іншого видатного американця, Едґара Алана По, Лавкрафт зміг створити свій цілковито оригінальний літературний світ міфів і темних пророцтв, забутих богів з далеких погаслих зірок і нічних марень, в яких відкривається похмура прихована правда. Літературний спадок Говарда Філіпса Лавкрафта використаний у багатьох фільмах, творах образотворчого мистецтва, а за кількістю продовжувачів його літературних традицій він може позмагатися з будь-яким іншим письменником світу.

4. Мустафа Наїма. “Україна та її люди в османській хроніці” (серія “Історична думка”) / лютий 2016

Хроніка Мустафи Наїми описує події в Османській імперії 1593–1660 рр. Багато з них стосуються України, адже османці вважали її небезпечним пограниччям. У даній книзі зібрано і перекладено українською мовою повідомлення про події на Хотинщині, Очаківщині та Буджаку, про стосунки Османів із Кримським ханатом і кримськими татарами, нарешті про  українську козаччину. Перекладачі прагнули якомога повніше передати тонкощі мудрованого османського наративу, а спеціальні студії допоможуть читачеві краще розібратися у його явних та прихованих смислах.

5. Роберт Вальзер. “Розбійник” (серія “Майстри світової прози”) / лютий 2016

Еліас Канетті вважав Роберта Вальзера одним з найзагадковіших німецькомовних письменників, а Сьюзен Зонтаг взагалі вважала його одним з найвизначніших письменників ХХ сторічя. А ще його називають попередником Кафки… Загалом же Роберт Вальзер уособлює своїм життям і творчістю справжнього, можна сказати, “еталонного митця”, для якого література і дійсність переплелися у нерозривний клубок його хворобливої творчості. Роберт Вальзер значну частину свого життя провів у психіатричній лікарні з діагнозом шизофренії.

Оpus magnum Роберта Вальзера, роман «Розбійник», багато хто вважає однією з найдивніших книжок у світовій літературі. Цей роман був написаний у дивний своєрідний спосіб – схематичними мікрограмами, для розшифрування яких знадобилося понад 15 років. І понині цей загадковий роман, написаний Вальзером для себе й без жодних сподівань на публікацію, залишається певним ребусом.

6. Крістоф Рансмайр. “Хвороба Кітахари” (серія “Майстри світової прози”) / лютий 2016

Крістоф Рансфайр – провідний австрійський письменник. Незважаючи на публікацію усього чотирьох романів, його твори здобули визнання у всьому світі, а сам їх автор став лауреатом багатьох премій, серед яких – Премія імені Франца Кафки та Велика державна премія Австрії з літератури.

Роман «Хвороба Кітахари» критика відносить до жанру «альтернативної історії». У романі змальовується постапокаліптичний світ Німеччини після Другої світової війни. На відміну від нашої реальності, у романі Рансмайра окупаційні американські сили замість “плану Маршалла” проводять у підкореній Німеччині вигаданий автором «план Стелламура», який стає карою для всього населення.

7. Томас Пінчон. “Виголошується Лот 49” (серія “Майстри світової прози”) / березень 2016

Пінчон – це письменник, який сколихнув уяву кількох поколінь і обличчя якого вже багато років ніхто не бачив, якщо не брати до уваги його появу в якості самого себе у серіалі Сімпсони, та й то з пакетом на голові. Його вважають іконою американського постмодернізму, про його творчий доробок запекло сперечаються провідні світові літкритики, а кількість пояснень та інтерпретацій його творів за своїм обсягом наближаються до самих романів Пінчона.

Він – письменник, який, пишучи про Америку “золотих 60-х”, насправді завжди пише про усіх нас, наші бажання і наші природжені вади. І, власне, – це письменник, без якого серія “Майстри світової прози” виглядатиме неповною.

8. Жан-Поль Сартр. “Смерть у душі” (Третій том трилогії “Шляхи свободи”) / березень 2016

В чім більше гідності: піддатися ворогові задля того, щоб уникнути марних жертв, чи вступити з ним у безнадійну боротьбу? Яка роль окремої особистості у вирі історії? Що може зробити кожен задля перемоги? Ці питання доводиться вирішувати героям третього тому трилогії «Шляхи свободи», і вибір кожного з них різний…