БуквоМама: Путівник по сучасному мистецтву для кожного

фото: Христина Содомора

У рамках читацького марафону БуквоМама блогерка Христина Содомора розповіла про книгу Франсуази Барб-Ґалль Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття”. 

Читацький марафон БуквоМама вже перетнув екватор. Не ймемо віри, що вже пройдено половину шляху. Здається, ми тільки засмакували книжками, зокрема саме тематичним читанням книг. Отож, 7-ий місяць марафону – це книги нон-фікшн. Запрошуємо всіх, кому цікавий цей жанр літератури, до спільного читання та обговорення у коментарях тут або у соцмережах.

artxx_bm_5

ХТО

Франсуаза Барб-Ґалль – відома французька письменниця, мистецтвознавець і педагог. Працює консультантом у Міністерстві освіти Франції, викладає у школі Лувра. Про мистецтво написала багато книг, зокрема «Як розглядати картину», «Розуміння символіки картин та сучасного мистецтва», «Як розмовляти з дітьми про мистецтво». Вони популярні не лише у Франції, добре продаються по всьому європейському континенту завдяки простоті та легкості, з якою авторка пояснює складні речі зі світу мистецтва.

ПРО ЩО

Якщо ви вже ознайомились із попередньою книгою Франсуази «Як розмовляти з дітьми про мистецтво», що вийшла торік у «Видавництві Старого Лева», то ця книжка вже не потребуватиме суттєвих рекомендацій. Адже структура видання така ж сама: спершу подані так звані методологічні розділи-роздуми, а далі – власне практична частина, знайомство із конкретними творами мистецтва, цього разу – мистецтва ХХ століття.
В умовно першій частині книжки авторка коротко повторює базові речі, про які більш детально писала у попередньому виданні – як власне «працювати» з дитиною в контексті знайомства з мистецтвом. Тут, звісно, основний акцент зроблено на досвіді сприйняття сучасного мистецтва, добре і лаконічно подана інформація про окремих постатей, напрямки, художні засоби, техніки тощо. Французька мистецтвознавець наголошує, що «ми маємо право чогось не знати» і, відповідно, не варто боятися запитувати, ставити прості і на перший погляд наївні запитання. І, головне, варто відкинути всілякі кліше, стереотипи та упередження стосовно сучасного мистецтва.

Практична частина, як я її називаю, включає 30 творів. І цього разу це не лише живопис, а й скульптури та інсталяції. Авторка не презентує виключно найвідоміші картини, а розповідає іноді про не надто поширені твори сучасних митців. Важливо, що кожна окрема робота не вирвана з контексту – вона описується і як частина творчості митця, і розглядається у дискурсі сучасних мистецьких віянь, напрямів та стилів. Не буду переповідати сюжети та пояснення якихось творів мистецтва ХХ століття, адже якісніше та простіше за авторку цього мені не зробити. Тому таки варто поринути у світ сучасного мистецтва, почавши із цієї книжки.

ЯК

Однозначно пізнавально, цікаво, якісно і ґрунтовно. Не знаю, де ще ви зможете отримати максимум такої професійної інформації у такому доступному вигляді. Якісне видання і зокрема добре надруковані ілюстрації, з чим на «відмінно» впоралося «Видавництво Старого Лева» – запорука не лише насолоди від читання і пізнання світу сучасного мистецтва, а й естетична довершеність самого українського видання, презентація висококласного рівня вітчизняного книгодрукування.

КОМУ

Я особисто раджу цю книжку всім. І, можливо, скептикам, які не розуміють чи не хочуть розбиратися у мистецтві ХХ століття, вважаючи його мазаниною, непрофесійним, дивним і примітивним – рекомендую особливо.

Також батькам. І не тим конкретно, що націлені водити дитину по музеях та галереях, а взагалі всім, хто дбає про якісне виховання своїх дітей. Адже це не посібник з історії мистецтва. Це прекрасна методологія, як взагалі з дитиною про щось розмовляти, як допомагати їй у знайомстві зі світом навколо. Принципи авторки можна застосовувати до всього – читання, малювання, споглядання, вивчення якогось предмету тощо.

ЦИТАТИ

«В наші дні художники воліють звертатися до людей у теперішньому часі: мистецтво ефемерне, як і розмова. Що швидше може зникнути твір, то більше глядачів спішать його побачити. Недовговічне стає значно ціннішим…» С.151 (Крісто і Жанна-Клод, «Запакований Рейхстаг»)

«Картина Раймена, як і багато творів ХХ століття, не має рами. Це дає їй певну форму свободи: вона не підпорядкована іншим обмеженням, окрім власних, не замкнена у “клітці”» С.120 (Роберт Раймен, «Розділ»)

«У таких митців, як Френсіс, навмисна невідповідність між назвою і зображенням спонукає до пошуків глибинних сенсів. Назва не описує образ, але вона дуже важлива, бо вказує на джерело натхнення» С.97 (Сем Френсіс, «Білизнá кита»)

ПОДЯКА

Щиро вдячна «Видавництву Старого Лева», що не обмежились перекладом першої книжки, а видали й цю другу, не менш важливу та актуальну. Особисте спасибі за якісне оформлення, стильний дизайн і взагалі за небайдужість до таких мегакорисних та пізнавальних тем.

АНОНС

Марічка Удуд вже читає наступну нон-фікшн книгу місяця – тож чекайте відгук про свіже українське літературознавче видання «Дороги й середохрестя» Віри Агеєвої – одного з найкращих українських фахівців з літератури.

Христина Содомора

Джерело: блог Видавництва Старого Лева.

(Visited 204 times, 1 visits today)
  • Arni

    Читали першу книгу “Як розмовляти з дітьми про мистецтво” http://goo.gl/YOeuDR. Дякую за відгук, закортіло придбати і другу частину

    • Kysil Ksenya

      Дякуємо і Вам! Гарного читання!